Рассмотрен вопрос о создании на основе омыленного таллового пека пенообразующего раствора для пылеподавления на объекте "Укрытие". Приведены экспериментальные результаты по исследованию свойств пенообразователя, получаемых пен, эффективности пылеподавления и защитных свойств, образуемых после разрушения пен локализующих покрытий. На основе этих результатов сформулированы рекомендации по практическому применению пен в условиях объекта "Укрытие".

Розроблено макет приладу для операційного, спеціального й аварійного моніторингів, що забезпечує отримання параметрів, необхідних для розрахунку інгаляційної компоненти ефективної дози опромінення за умов об'єкта "Укриття". Для цього проведено аеродинамічне відокремлення аерозолів техногенного походження від нативних аерозолів, що вміщують радіонукліди радонового ряду, з подальшим аналізом ядерно-фізичних характеристик радіонуклідів зі складу виділених аерозолів.

Створено мобільний автономний пристрій для нанесення розробленої суміші полісилоксанових сполук з алюмінієвим наповнювачем на силікатну поверхню, що призводить до формування на ній радіаційностійкого локалізуючого покриття. Робочим тілом у розпилювачі є зріджений вуглекислий газ, а розпил суміші здійснюється через струминно-відцентрову форсунку. Виявлено, що сила адгезії покриття до підкладки збільшується зі збільшенням дози опромінення покриття альфа-частинками в інтервалі від 0 до 0,5 МГр.

Індекс рубрикатора НБУВ: З47-431

Рубрики:

Атомні електричні станції

Шифр НБУВ: Р112883 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хирургические вмешательства по поводу распространенных опухолей малого таза должны сопровождаться контролем целостности полых органов. Пациентов с опухолевой патологией, которые получали химиотерапию и лучевую терапию, имеется большой риск формирования мочепузырно-прямокишечного свища (МПС) после выполнения расширенных оперативных вмешательств. При наличии признаков МПС целесообразна его реконструкция не ранее чем через 2 мес после возникновения, что необходимо для ликвидации воспалительных изменений в области свищевого хода. Лапароскопический доступ позволяет осуществить адекватную визуализацию и полноценное восстановление целостности органов с минимальной травмой. Широкое рассечение стенки мочевого пузыря и превентивное стентирование верхних мочевыводящих путей позволяют избежать травмы устья мочеточников при иссечении свищевого хода. Поскольку успех восстановительной хирургии МПС определяется квалификацией хирургической бригады и оснащением операционной, выполнять данные оперативные вмешательства целесообразно в клиниках, имеющих большой опыт лапароскопической абдоминальной и урологической хирургии.